Адже комунікації - це питання питань. І не стільки дороги, мости, скільки діалог між людьми. Всі собачаться, всі таврують кляту владу і якихось поганих хлопців, а свою відповідальність не згадують.
А потім вже і уважне читання з супутними міркуваннями.
Як хто вже прочитав перший матеріал циклу, той легко мене зрозуміє: Катерина ІІ цілковито і переконливо підтримує Катерину І в тому, що і в Європі, так само як в Україні, люди по регіонах (може через річку) різні. І оцю різність підкреслюють в різний спосіб, але не воюють. А ми воюємо. Вбиваємо одне-одного, от де різниця. От над чим маємо думати.
2.2 Взаємодія
Абсолютно погоджуюсь з авторкою: взаємодія або спільна дія галичан і подолян (з рештою нащадків полян, древлян, а також вірменів і євреїв) - це ліки і це єдина позитивна перспектива.
Що має початись з комунікації. Неможливо взятись до спільної дії, не поговоривши спочатку про це. Про проблеми, їх причини, шляхи усунення проблем через певні програми спільних дій.
А практично що б Катерина ІІ тут могла запропонувати? Я свою пропозицію вже зробив (це там на посиланні), Катерина І думає, може приєднається до моєї, може подасть свою.
І знов постає питання про комунікацію між учасниками проекту. Поки що вона нульова.
Немає коментарів:
Дописати коментар