Я дуже радий був все те прочитати, бо загалом і сам би так сказав, хоч, може, якимись іншими словами. Втім, справа не тільки в тому, що вже сказано, маю пропозицію про те, що маємо робити з цим далі. А відтак підемо спочатку текстом, прокоментуємо, а вже потім перейдемо до пропозиції.
1. Коментарі
Оскільки під більшою частиною тексту я б підписався чи поставився до неї зі співчуттям і розумінням, то прокоментую те, до чого є додаткові міркування.
Я б теж міг сказати саме так. Але це не повна картина - і пан Леонід, і я, і абсолютна більшість наших громадян є мультикультуралами. Що всі російьско-українські чи україно-російські в тих чи інших пропорціях і рівнях володіння мовами - то ж тільки А. Є ще багато Б. Пан Леонід дотичний єврейської культури, я - англійської і німецької (як забути манеру розмовляти, характерну для нашого Півдня). Але ж і Вольтер з Руссо нам не чужі. Руссо - француз? Та ні, громадянин Женеви, от і розбирайсь...
Мене Ліна Костенко просто моментально і назавжди переконала, що українська мова у найвищих проявах, на найвищому мистецькому рівні жива. Але наші сучасні письменники, що їх я намагався почитати, вони мені не цікаві. Ну просто нема відгуку, нема віри в те, що читаєш. Це надто складно передати, мабуть, але я і взагалі вже художню літературу облишив. Не хочеться якось до світу чиїхось фантазій, коли навкруг така суцільна Руїна.
Йдеться про українську літературу, її видання друком. А от приклади ставлення до читання українських авторів - дуже важливих, підкреслимо, для сучасного нашого розвитку. Андрей Шептицький, Степан Бандера, Голда Меір. Не хоче наша людина, українська, пострадянська читати.
В этом океане русской культуры так называемый «Русский мир» даже не Саргассово море, а всего лишь небольшое гнилое болото
Так, з моральної чи загальнокультурної точки зору РМ є саме болотом, але з точки зору протидії, ідеологічного протистояння це потребує наших зусиль. Цілеспрямованих, кваліфікованих і багатоаспектних, бо питання надто складне. Втім, корінь тут - ідеологія. Протидія РМ на основі націоналістичної, а надто фаріонівської доктрини безрезультатна. В основі мають лежати популярні і потужні християнсько-демократична чи соціалістична концепція, не будемо вже казати про лібералізм.
2. Пропозиція
Вона дуже проста: хочу запросити пана Леоніда разом зі згаданим Георгієм Лазебою поглянути на цей проект і, може, щось сказати? Не маючи впевненості, що розмова відбудеться, не буду розписувати перспективи, буде для чого час. Можливо.
Немає коментарів:
Дописати коментар